Istoriya.v.ua

Твід – це не тканина; це стиль життя, що відображає любов до природи, традицій і, звичайно, моди. Його універсальність і шарм дозволяють кожній людині висловити індивідуальність, чи то на діловій зустрічі, чи на прогулянці парком. У цьому світі твід — це не матеріал, це тренд, здатний зачарувати кожного.

Історія походження твіду

Коріння твіда сягає Шотландії. Спочатку він використовувався місцевими фермерами та мисливцями для створення міцного та теплого одягу, здатного витримувати суворі кліматичні умови. Слово "твід" походить від шотландського терміна "tweed", який спочатку позначав річку Твід, що протікає через графства Берікшир та Роксбургшир.

У XIX столітті твід став популярним у модній індустрії завдяки міцному та зносостійкому характеру. Він привернув увагу вищого суспільства, зокрема завдяки таким знаменитим особам, як королева Вікторія та її родина, які носили твідові вироби під час полювання та відпочинку на природі.

З розвитком моди та текстильної промисловості, твід придбав візерунки та фактури, що дозволило йому зайняти вагоме місце у гардеробі як чоловіків, так і жінок. У XX столітті твід став символом стилю та елегантності, а також частиною колекцій таких дизайнерів, як Коко Шанель.

Технологія отримання твіду

Твід – це унікальна тканина, що має міцність і теплоту, що робить її відповідним матеріалом для верхнього одягу. Процес отримання включає кілька ключових етапів, які забезпечують високу якість та характерні особливості:

• Вибір сировини. Традиційно для виробництва твіду використовується шерсть овець, особливо таких порід, як меринос, що відрізняється м'якістю та міцністю.У деяких випадках до вовни додають синтетичні волокна для покращення характеристик тканини.
• Підготовка волокон. Вовна очищається і піддається кардингу – процесу, при якому волокна розправляються та вирівнюються. Це дозволяє створити однорідну структуру, що є важливим для подальшої обробки.
• Прядіння. На цьому етапі підготовлені волокна перетворюються на нитки. Вони можуть бути пряжеподібними або крученими залежно від бажаної текстури готового матеріалу. Тонкі та товсті нитки можуть комбінуватися для створення різноманітних фактур.
• Ткацький процес. Нитки переплітаються на ткацькому верстаті, утворюючи щільне полотно. На цьому етапі можуть використовуватися різні техніки, такі як саржеве або полотняне переплетення, а також комбінування ниток різних кольорів для досягнення характерних візерунків твіду, таких як ялинка або гусяча лапка.
• Фарбування. Твід може бути пофарбований на етапі прядіння або після ткацтва. Використовуються натуральні або синтетичні барвники, які дозволяють досягти яскравих та насичених відтінків. Цей етап особливо важливий створення унікального зовнішнього вигляду твіда.
• Обробка. Готова тканина проходить етапи обробки, включаючи прання та пресування, щоб покращити її текстуру та зовнішній вигляд. У деяких випадках додається спеціальне покриття, щоб підвищити стійкість до вологи та забруднення.
• Різання та пошиття. На заключному етапі тканина нарізається і шиються готові вироби, такі як костюми, пальта та жакети. Досвідчені кравці звертають увагу на деталі, щоб підкреслити якість матеріалу та забезпечити ідеальну посадку.

Таким чином, процес отримання твіду – це складний і багатоступінчастий процес, в якому поєднуються традиційні технології та сучасні методи виробництва.

Склад та властивості

Давайте розглянемо склад і властивості цього матеріалу докладніше. Традиційно твід виготовляється із 100% вовни овець. Найчастіше використовуються вовняні волокна таких порід, як меринос, які відрізняються м'якістю та міцністю. У шерсті присутні натуральні олії, які надають тканині додаткових захисних властивостей.

У виробництві Твід часто додають синтетичні волокна (наприклад, поліестер або акрил) для поліпшення міцності, еластичності і стійкості до зносу. Змішані склади можуть включати до 30% синтетичних волокон, що збільшує довговічність тканини та полегшує догляд за нею.

Властивості Твіда:

• Теплоізоляція – структура вовни утримує повітря між волокнами. Це робить його відповідним матеріалом для холодної погоди.
• Водовідштовхувальні властивості – наявність натуральних масел в шерсті дозволяє захищати твіду від легкого дощу та снігу, але матеріал не є на 100% водонепроникним.
• Довговічність – твідова тканина відрізняється міцністю та стійкістю до зносу.
• Еластичність – твід наділений слабкою еластичністю, але одяг з цієї тканини не обмежує рухів.
• Стійкість до забруднень. Твід легко очищається від забруднень завдяки щільній структурі.
• Естетична привабливість. Твідова тканина виділяється характерною текстурою та візерунками, які роблять її привабливою в моді.

Твід – це тканина з багатокомпонентним складом та вагомими перевагами.

Види твіду

Твід – це тканина, яка виробляється в різних варіантах, що відрізняються за текстурою, візерунком та способом плетіння.

Гармонік (Herringbone)

Цей вид Твід відомий характерною "ялинкою" або діагональним візерунком, який утворюється за рахунок чергування двох кольорів ниток. Характерний рельєфний вигляд робить гармонію популярним вибором для створення піджаків та костюмів.

Чек (Check)

Твід у клітину або з шаховим візерунком. Можливо представлений у різних випадках: від великих квадратів до дрібних клітин. Чековий твід часто використовується для створення класичних жакетів та курток, надаючи їм елегантного вигляду.

Пепіта (Houndstooth)

Цей візерунок нагадує зубці собачої щелепи і є класичним варіантом твіду. Пепіта використовується для жіночого одягу та модних аксесуарів.

Шорстка (Tweed)

Це щільна текстура, яка включає не тільки вовну, але й інші волокна, що надає тканині додаткові властивості. Шорстка твідова тканина підходить для створення теплих зимових пальт та костюмів.

Класичний Твід (Classic Tweed)

Цей вид твіду виробляється з використанням традиційних методів та матеріалів. Він має дрібний візерунок та гармонійно поєднує різні відтінки, що робить його вибором для класичних чоловічих та жіночих костюмів.

Твід "фланель" (Flannel Tweed)

Фланелевий твід відрізняється м'якістю та теплотою. Ця тканина володіє бархатистою текстурою і використовується для створення зимового одягу, включаючи піджаки, штани та верхній одяг.

Твід з ефектом "меланж" (Mélange Tweed)

Твід з ефектом меланж включає нитки різних відтінків, створюючи цікавий колірний перехід і текстуру. Цей вид використовується у сучасному дизайні для створення унікальних та стильних виробів.

Наскрізний твід (Loomed Tweed)

Наскрізний твід проводиться шляхом переплетення різних волокон, включаючи шерсть, кашемір та синтетичні матеріали. Він має легку та дихаючу текстуру, що робить його придатним для міжсезонного одягу.

Характеристики твідової тканини

1. Текстури. Твідова тканина має характерну текстуру, яка може бути як гладкою, так і грубою. Вона варіюється від м'якої та теплої до більш жорсткої та щільної.
2. Міцність. Твід добре переносить зношування і служить довго навіть при інтенсивному використанні. Тому матеріал нерідко використовують для пошиття верхнього одягу та костюмів.
3. Дизайн та візерунки. Твід представлений у різних візерунках та кольорах, включаючи класичні картаті та смугасті дизайни. Ця різноманітність дозволяє використовувати матеріал у різноманітних стилях, від класичних до сучасних.
4. Дихальні властивості. Незважаючи на свою щільність, твідова тканина має гарні властивості, що дихають, що запобігає перегріву і забезпечує комфорт при носінні.
5. Легкість у догляді. Твід вимагає мінімального догляду. Багато видів цієї тканини можна прати в холодній воді або хімічно чистити, залежно від конкретного складу.
6. Твідова тканина – це універсальний та стильний матеріал, який поєднує в собі міцність, тепло та елегантність.

Одяг із твідової тканини

Твідова тканина, завдяки унікальним властивостям та елегантному зовнішньому вигляду, використовується для створення різноманітного одягу. Ось основні види виробів із твіду:

Твідові костюми — це класика, яка ніколи не виходить із моди. Вони можуть бути як однотонними, так і з візерунками, такими як клітина чи ялинка.

Піджаки з твіду доповнюють повсякденний та офісний стиль.Їх можна носити як із сорочками, так і з водолазками, що робить їх універсальними.

Твідові пальта забезпечують тепло та стиль у холодну пору року. Вони можуть бути як довгими, так і короткими, часто мають декоративні елементи, такі як гудзики або коміри, з іншого матеріалу.

Твідові спідниці, особливо моделі-олівець або плісовані, підходять для створення елегантних образів. Їх можна поєднувати з різними верхами, включаючи блузки та светри.

Жіночі сукні з твіду виглядають вишукано. Вони можуть бути як повсякденними, і вечірніми.

Твідові шорти – Це модний вибір для теплого сезону.

Твід також використовується для створення різних аксесуарів, таких як капелюхи, сумки та шарфи.

Взуття з твіду, наприклад, черевики або туфлі, стає все більш популярним. Вони можуть бути як класичними, так і із сучасними акцентами.

Твідова тканина – це універсальний матеріал, який дозволяє створювати різноманітний та стильний одяг. Будь то класичний костюм або повсякденне плаття, вироби з Твід завжди будуть актуальні, підкреслюючи елегантність і індивідуальність власника.

Переваги та недоліки

Як і інші матеріали, твід наділений не лише перевагами, а й недоліками. Розглянемо їх докладніше.

Переваги твідової тканини:

• натуральні матеріали;
• довговічність;
• стійкість до бруду та забруднень;
• елегантний зовнішній вигляд;
• різноманітність візерунків та кольорів;
• теплоізоляція.

Деякі види Твід можуть бути жорсткими, що може викликати дискомфорт при носінні, як правило, на початку використання. Одяг світових брендів, може коштувати дорого через якісні матеріали та роботи з пошиття.

Твід може бути важчим у порівнянні з іншими тканинами, що не завжди підходить для легкого верхнього одягу. Хоча матеріал зберігає тепло, він може бути менш повітропроникним, що іноді призводить до перегріву в теплу погоду.

Догляд за твідовою тканиною

Основним правилом є регулярне чищення, яке допоможе видалити пил і бруд, не пошкоджуючи волокна. Рекомендується використовувати м'яку щітку або вологу губку для поверхневої обробки, приділяючи увагу ділянкам із забрудненням.

При пранні твідових виробів віддайте перевагу сухому чищенню, оскільки це допоможе уникнути усадки та спотворення форми. Якщо необхідно прати самостійно, використовуйте холодну воду і м'який нейтральний миючий засіб, уникаючи гострих хімікатів. Важливо також уникати сильного віджиму, щоб не пошкодити текстуру тканини.

Зберігайте твідові вироби на плічках у вентильованому місці, захищаючи їх від прямих сонячних променів та надмірної вологості. Для збереження форми та запобігання заломам корисно вставляти в кишені спеціальні секції, а також використовувати чохли з матеріалів, що дихають.

Взявши на озброєння ці поради, ви зможете продовжити термін служби твідової тканини та зберегти її привабливий вигляд на не один рік.

У цій статті ми дізнаємося, що таке пробірки, які види існують, де застосовуються і в чому особливість матеріалів, з яких повинен виготовлятися лабораторний посуд. Розкажемо, у чому конструктивні особливості хімічних, біологічних та центрифужних пробірок, чому пластикові вироби не можна нагрівати на пальниках. Подивимося, коли почалася історія створення цих найпопулярніших лабораторних склянок.

Що таке пробірки?

Пробірка – це основний лабораторний посуд, жоден дослідницький підрозділ не обходиться без пробірок, у тому числі і пробірок удаля і т.д. Конфігурація пробірок відрізняється від іншого лабораторного посуду тим, що вони мають напівкругле, конічне, рідше плоске дно. Форма у судини витягнута, виготовляють їх із лабораторного скла, рідше кварцового. Використовують для проведення хімічних реакцій та відбору хімічних речовин. У хімічних лабораторіях пробірки є витратним матеріалом. В окремих випадках їх використовують для зберігання матеріалів. у тому числі крові. Пробірки поміщають центрифуги, коли дослідження цього вимагає.

Історія пробірок почалася багато століть тому. Вчені в Стародавні часи теж використовували різний лабораторний посуд для зберігання та вивчення зразків. Але знайомі нам пробірки з носиком з'явилися порівняно недавно, лише в 19 столітті. Саме в цей час німецький хімік представив науковій спільноті такий зручний винахід. Всі відразу помітили, що такий лабораторний посуд є функціональним і безпечним для використання.

З того часу пробірки модернізувалися і набули сучасного, всім нам знайомого вигляду. У 20 столітті для виробництва цього лабораторного посуду почали використовувати пластик. Вони швидко набирали популярності, т.к. були легкими, міцними та прозорими. Вакуумні пробірки стали з'являтися лише в 19 столітті і спочатку були не дуже високої якості, зараз випускають пробірки із боросилікатного скла та інших нейтральних матеріалів. Як кришку тут використовували віск, але повноцінного вакууму вони забезпечити не могли.

Види за призначенням

Види пробірок можна визначити за призначенням.У хімії застосовують довгі пробірки, ширина та місткість таких судин може змінюватись. На краю у них знаходиться обідок, дно, як правило, кругле, виготовляється здебільшого з інертного скла, яке не вступає в реакції з більшістю речовин і реактивів. На біологічних пробірках немає характерного для хімічних, обідка, а ось денце може бути не тільки круглим, а й плоским. Їх виробляють зі скла та пластику, відмінна риса біологічних пробірок – наявність спеціальної спідниці стійкості.

Ще один вид пробірок – мірні, вони потрібні визначення обсягів речовин, сумішей, розчинів тощо. Вимірювані речовини можуть бути не тільки в рідкому, але і сипучому стані. Відрізняються такі пробірки наявністю шкали вимірів чи градуювання. Такі пробірки можна нагрівати, т.к. це може зробити виміри неточними. Спеціальна група пробірок – це ті, що використовують у центрифугах. Вони коротші, ніж решта судин, кришка у таких пробірок має конічне дно, часто мають спідницю стійкості. Випускають такі пробірки не лише зі скла, а й із пластику.

Часто в комплекті з центрифужним лабораторним посудом йдуть притерті кришки, такий лабораторний посуд легко переносить обертання та тиск, які при цьому виникає. Не важливо, з якого матеріалу виготовлені пробірки, він не повинен вступати в реакцію з більшістю речовин, т.к. це значно змінить результати випробувань та досліджень. Матеріал повинен витримувати високі температури і бути таким, що не б'ється.

З яких матеріалів та як виготовляють

Лабораторні пробірки виготовляються з таких матеріалів, як симакс, пірекс або кварцового скла.Поверхня виробів нерідко обробляється спеціальними речовинами, які дозволяють судинам бути гідрофобними, на такій поверхні не залишається пил, до неї не прикріплюються навіть мікроорганізми, що робить проведені з ними досліди більш точними, це відноситься і до вирв скляних лабораторних та іншого лабораторного посуду. Дві основні групи пробірок – скляні та пластикові. Скло тут не звичайне, а боросилікатне чи кварцове. Однією з особливостей таких матеріалів є низький коефіцієнт розширення.

Це дозволяє скляному лабораторному посуду зберегти початкову форму та об'єм. Пробірки з такого скла відрізняються високою стійкістю до зносу та вогню. З такими можна проводити будь-які досліди, які потребують нагрівання речовин. Багато скляних пробірок виробники спеціально обробляють для того, щоб вода просто скочувалась з їхньої поверхні, на поверхні такого посуду не може бути навіть мікробів.

Пластикові пробірки виготовляють не із звичайного, а спеціального пластику. Основні вимоги до таких матеріалів – стійкість до високих температур, цим можуть похвалитися поліпропілен та полістирол. Такі судини витримують стерилізацію при температурі до 120 градусів. Виробництво пластикового лабораторного посуду за собівартістю дешевше, ніж скляного, тому їх навіть використовують як одноразовий.

Менеджер інтернет-магазину допоможе з будь-яким питанням, вислухає ваші відгуки та пропозиції, розповість про акції та знижки.

Шевіот вважається ідеальною тканиною для пошиття костюмів, матеріал застосовується при виготовленні військової та шкільної форми. Назва пов'язана з місцевістю в Англії, де в горах багато років розводять певну породу овець.Вовна тварин використовується для виготовлення волокон. Його попит пов'язана з практичністю, зручністю.

Особливості та характеристика, опис тканини шевіот

Шевіот із вовни овець відрізняється теплоізоляційними властивостями, еластичністю. Основною особливістю вважаються саржеве переплетення, короткий ворс. Матеріал виготовляється із напіввовняної пряжі, характеризується неоднорідною структурою. Готові вироби надають респектабельний вигляд, блиск, одяг виглядає гладким, приємним на дотик. Про характеристики та опис тканини лайт дізнайтесь тут.

З чого складається, як виглядає

Назва пов'язана з овцями, що мешкають у Чевіотських горах Шотландії, шерсть яких застосовується при виготовленні пряжі. Виглядає щільною, важкою та жорсткою.

Властивості та якість, щільність

Потреба тканини досягається за рахунок експлуатаційних властивостей.

• еластичність – досягається за рахунок якості пряжі, методу плетіння;
• жорсткість;
• гігроскопічність;
• теплоізоляційні властивості, захист від холоду та вітру;
• повітропроникність, відсутність парникового ефекту;
• довговічність, збереження кольору та форми.

Поверхнева густина становить 306-310 г/м2. При пошитті та носінні виробів повинні враховуватися певні особливості. Невисока стійкість до стирання на ділянках зіткнення деталей виробів. Про тканину пліссе читайте тут.

Технологія виробництва та виготовлення

Як сировина спочатку використовувалася напівгруба шерсть, сьогодні з цією метою застосовуються напіввовняні волокна. При виготовленні основи використовуються бавовняні нитки. Іноді вовняні волокна з'єднуються зі штапелем або бавовною, що дозволяє полегшити полотно.

Технології дозволяють використовувати кропив'яне волокно при виготовленні, зовнішній вигляд і текстура класичної тканини зберігаються.

При виробництві застосовується техніка саржевого плетіння, на поверхні є специфічні смужки. Про види лляної тканини розповість цей матеріал.

Гладкошерстий матеріал випускається в темних тонах без малюнків. Одяг випускається у темних тонах – чорний, синій, фіолетовий.

Різновиди

При виготовленні традиційно використовується груба груба пряжа. Вона підходить для пошиття теплого верхнього одягу, костюмів для спорту, полювання. Так з'явився чистий м'який жіночий шевіот із чистої пряжі, дамаск широко застосовується при пошитті якісного одягу. Про властивості матеріалу молескін розповість ця стаття.

Розрізняють такі види:

1. Камвольний – при виготовленні використовується скручена тонкорунна вовна, різновид характеризується еластичність, особливістю вважається блиск.
2. Суконний – Складається з напівтонких коротких вовняних волокон, характеризується жорсткістю.
3. Напіввовняний – Поєднання вовни з бавовною, матеріал широко використовується при пошитті костюмів.
4. Штапельний – фактура схожа на шерсть, властивості відрізняються, цей різновид використовувався раніше попитом при виготовленні форми, костюмів.

У зв'язку з розвитком технологій, підвищенням затребуваності під час виготовлення стали використовувати сировину з тонких ниток.

Сфера застосування: що шиють із тканини, для чого використовують

Використовується для пошиття верхнього одягу, ділових костюмів. Протягом багатьох літ застосовується для виготовлення обмундирування, традиція збереглася до сьогодні. Тканина з додаванням віскози та бавовни застосовувалася під час пошиття шкільної форми. Незважаючи на появу нових матеріалів, таких як пікачу та твід, популярність шевіоту не знижується.Він широко використовується для пошиття одягу для гімназій шкіл, ліцеїв.

Рекомендації щодо догляду

Відрізняється практичністю, часті прання не рекомендовані. Матеріал не маркий, за потреби його можна чистити щіткою. Багато виробів можна прати на руках або машинці. Сушити одяг рекомендується у розправленому вигляді на горизонтальній поверхні, далеко від опалювальних приладів, батарей. Перед пранням слід перевірити етикетку. Про склад та опис тканини діор дізнайтесь за цим посиланням.

Деякі вироби не можна прати, допускається відправка в хімчистку. Вона дозволяє позбутися сильних плям.

• прання – при 30 градусах або при установці режиму "Шерсть";
• застосування гелів або порошків для вовняних тканин;
• заборона на викручування під час прання;
• прасування – через вологий пропрасник на режимі «Шерсть»;
• провітрювання одягу 2 рази на рік;
• зберігання в шафі на плічках, шарфи і кепки слід складати на полиці, зберегти речі допоможуть чохли їх бавовни.

Схильна до впливу молі, перед зберіганням рекомендується розкласти таблетки в шафі.

Відео

Про тканину шевіот дивіться у цьому відео:

Висновок

1. Шевіот – якісна тепла тканина, що широко використовується, як і тіара, при пошитті костюмів, верхнього одягу.
2. При виготовленні використовується шерсть шевіотських овець, допускаються інші включення.
3. Відрізняється теплоізоляційними властивостями, не пропускає холод і вітер, еластичність, довговічність.